“Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими (Марка 8:38)”.
Ми насправді соромимось Бога.
Не про Нього складаєм пісні.
І від цього у серці тривога..
А спасіння лиш тільки в Христі.
Ми говорим про що заманеться
У дорозі й за пишним столом;
Хто про Бога — сектантом в нас зветься.
Чому правду поплутали з злом?!
Ми про Бога говорим в неділю,
Й, (не дай, Боже), як хтось захворів.
Як же буть на небеснім весіллі,
Якщо тут ще ти небом не жив?
Ми насправді соромимось Бога,
Хоч собі звіт про те не даєм.
Якби ні, то би кожна дорога
Простелялася Словом Святим.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Теология : О чудесах (Т.Б. Джошуа и Ко) - Алексей Мочалов «Вот это и странно! — ответил прозревший. — Человек дал мне зрение, а вы не знаете, откуда Он?! Но ведь знаем же мы, что не грешников Бог слушает, а только тех, кто чтит Его и творит волю Его. Слепорожденного зрячим сделать — о таком никто и не слышал никогда. Если бы не от Бога был Этот Человек, не смог бы Он ничего подобного сделать». Но один был у них на это ответ: «Во грехах ты погряз от самого рождения своего, тебе ли учить нас?!» И прогнали его фарисеи» (Иоанн 9:30 - 34 BTI)
